У сучасній педагогіці відбувається поступова заміна традиційної парадигми освіти, заснованої на пасивному засвоєнні знань і виховання «людини знаючої», на нову парадигму, в основу якої покладений принцип формування «людини мислячої», здатної до творчості, самовдосконалення. Тут доречними є слова М. Монтеля: «Мозок, добре влаштований, вартує більше, ніж мозок добре наповнений». Перед учителем постає питання про необхідність навчити учнів працювати, самостійно добувати певний об’єм знань. На мій погляд, дуже сучасним і дієвим є застосування при навчанні математиці індивідуальних завдань. Метою їх застосування є підвищення рівня навчання, особливо в умовах викладання у профільних класах. Індивідуальні завдання дозволяють учням:

по перше, достатньо добре оволодіти навичками розв’язування типових задач теми, а також проявити свої творчі здібності. Індивідуальні завдання, які я пропоную учням зазвичай є різноплановими, це типові завдання і проблемні, або творчі завдання;

по друге, позбутися проблеми списування готових розв’язків. Це можливо на підставі того, що завдання для кожного учня класу є саме ІНДИВІДУАЛЬНИМИ і «списувати» їх розв’язки у більш сильних учнів класу є неможливим;

по третє, поліпшити свою оцінку з теми, оскільки робота над індивідуальним завданням має бути обов’язково оцінена, а учень має достатньо часу підготуватися до відповіді, оскільки на одному з останніх уроків теми, учні «захищають» свої розв’язки ґрунтуючись на теоретичних відомостях з вивченої теми. М Амонашвілі сказав: «Чим сильніший оціночний компонент у навчально – пізнавальній діяльності дитини, тим краще буде навчатися дитина».

Індивідуальні завдання можуть бути  типовими або проблемними. Виходячи з цього розподілу і відрізняється їх структура і роль учнів у виконанні цих завдань.

Типове завдання

Особливості структури Умова містить всю необхідну для розв’язування  завдання інформацію про вихідні дані й про те, що потрібно одержати в результаті. Існує чіткий алгоритм розв’язування завдання Наявність в учня знань, що дозволяють класифікувати завдання (віднести її до того або іншого конкретного виду типових завдань) і реалізувати алгоритм його розв’язування .

Роль учня Учень виконує роль виконавця алгоритму (суто технічну роботу).

Проблемне завдання

Особливості структури  Умова завдання викликає необхідність в одержанні такого результату, при якому виникає пізнавальна потреба в новій інформації. Наявність невідомого. Типового розв’язування  не існує або воно невідомо учневі Наявність в учня можливостей (ресурсів) для виконання завдання, аналізу дій, для відкриття невідомого («треба відкрити невідоме, і я це можу»).

Роль учня Учень проявляється як особистість, його дії залежать, у першу чергу, від його мотивів, здатностей.

Підбираючи завдання для такої роботи я зазвичай використовую збірки завдань з математики для вступаючих до ВНЗ, зокрема «Збірка задач з математики для вступаючих до ВНЗ. Під редакцією М.И.Сканаві», навчальні посібники «Алгебра», «Тригонометрія», «Логарифмічні та показникові функції» для слухачів ФДП ДАЖКГ під редакцією

В.О. Маловічко, «Практичний курс математики. Для системи довузівської підготовки. Вчені України аерокосмічній освіті» під редакцією професора В.О.Рвачова. наведу приклад індивідуальних завдань для учнів 11 класу з теми «Застосування похідної» для класу суспільно – гуманітарних профілів.

Типові завдання 

(викачати за посиланням вищє)

Проблемне завдання

Спробуйте виконати творче завдання: за допомогою графіків функцій спробуйте створити свій власний витвір мистецтва. У декартовій системі координат побудуйте графіки певних функцій таким чином, щоб отримати «малюнок». Дослідіть всі побудовані функції. (Зразок «малюнка» наводиться). 

З досвіду роботи Рибак О.С.