Скільки б століть не пролітало над Землею, скільки ще попереду, але завжди будуть існувати учні та вчителі, бо, тільки передаючи досвід та знання новим поколінням, людина може досягнути вершин цивілізації.
Завжди пам’ятаю: не я прийшла вчити, а учні прийшли до мене вчитися.
учитель математики та інформатики вищої кваліфікаційної категорії,
вчитель-методист
Педагогічне кредо" У кожній людині - Сонце, дайте змогу йому сяяти!" Сократ
Педагогічнний стаж 25 років
Стаж роботи у Краснолуцькій гімназії №1 з 1991 року по 2014 рік
у СЗШ № 201 м. Києва з 2014 року по 2016 рік
у Технічному ліцеї м. Києва з 2014 року
Основні досягнення
2007 рік – перше місце у ІІ турі Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» (учитель математики)
2009 рік – веб-сайт газети «Гімназист» посів І місце в обласному фестивалі дитячої преси «Золотий диктофон»
2009 рік – перемога у конкурсі «Кращий проект з виховної роботи»
2010 рік – участь у огляді-конкурсі «Панорама творчих уроків», участь і перемога в обласному конкурсі розробок з виховної роботи «И помнит мир спасённый» ( проекти «Рівняємось на подвиги героїв», «Пам'ять живе у наших серцях»).
2011 рік - друге місце у заключному етапі Всеукраїнського конкурсу методичних моделей виховного процесу в освітніх закладах "Виховати особистість" в номінації "Вчитель загальноосвітнього навчального закладу"
2012 рік - друге місце у огляді-конкурсі "Панорама творчих уроків", номінація "Урок математики у 7-9 класах"
..........
Скільки б століть не пролітало над Землею, скільки ще попереду, але завжди будуть існувати учні та вчителі, бо, тільки передаючи досвід та знання новим поколінням, людина може досягнути вершин цивілізації. Тисячі педагогів, які віддають серце дітям, прокладають дорогу в майбутнє, бо саме вони вчать та виховують тих, хто буде жити.
Кожний мій день – це можливість наблизитись до того, щоб бути Вчителем. Вибір називатися Вчителем – мій свідомий вибір. Завжди пам’ятаю: не я прийшла вчити, а учні прийшли до мене вчитися. Математика оживає на моїх уроках, але я лише диригент, а музика лунає з вуст моїх учнів. Урок, що я розпочала , як невтомне веретено, продовжують учні та втілюють у своє життя, стають частиною загальної нитки, що в’ється веретеном людства. Я свідома того, що моя участь необхідна вихованцям не тільки на уроці, бо шкільне життя складається з різнобарв’я сплетень, де скрізь потрібна моя допомога. . .
